Добрий день Ігор! Було цікаво почитати вашу статтю та й коментарі до роботи доволі показні.
В одному з вами точно згоден — церков перекручує ідеї Христа і нічого хорошого від неї не варто чекати.
Мені боляче усвідомлювати, що християнські цінності у людей нічим не відрізняються від язичницьких. Та й справді сказано
«Бо коли ви будете любити люблячих вас, то яка вам нагорода? Чи не те саме чинять і митники?
І якщо ви вітаєте лише братів ваших, то що особливого чините? Чи не так чинять і погани?» (язичники)
Тому підтвердження у коментах «Заповіді Рідних (перун...) Богів дозволяють вбити в 5! яти випадких...»
Я не бачу чим саме ваше розуміння християнства у справах відрізняється від язичницьких.
Я вважаю, що християнська сила саме є у цьому принципі «не відповідати злом на зло». Як вона дії? Вона діє тим, що окремі люди (все більше і більше) перестануть визнавати будь-які насильницьки установи… вони не підуть у міліцію, ні у армію, ні у Беркут… Саме цим знищується механізм деспотизму властолюбців. А поки люди будуть боятися людей, а не Бога, вони завжди будуть самі собі будувати клітку та надівати кайдани державних насильницьких установ (щоб оберігатися один від одного).
Ця тема добре розвинута ще в роботах Л.Толстого «Царство Божие внутри вас» та «Корень зла», «Закон насилия и закон любви»…
Мене завжди дивувало, що християни, щоб виправдовувати свій інстинктивний потяг (самозбереження себе та власної зграї) завжди находили виправдовування власної агресії у прикладі Христа, коли він брав бич у руки… чому ж вони не беруть приклад з того, що він:
1. сказав Апостолу опустити зброю, коли прийшли його забирати та смиренно прийняв свою участь. Полікував раба, якому відрізав вухо Петро у цілях «самозахисту».
2. навіть коли розіп'яли Христа, він просив батька, щоб він їх пробачив, бо вони «не знають, що роблять „
3. (саме головне) Не хочуть сприймати прості та зрозумілі слова, які сказані привселюдно на горі (Нагорна проповідь) “будьте досконалі, як досконалий Батько ваш Небесний» та закликає «Підставляти щоку», «Не відповідати око за око», «любити ворогів»...
Як визначити який приклад був більш істинний?
В мене в голові взагалі не уміщується, як розуміння одного Батька та братерства усіх людей може поєднуватися з націоналізмом. В мене в голові не уміщується навіть, суто з фізичної точки зору, адекватність націоналізму. Чи Сонце може бути українським, американським? Чи атмосфера, повітря?.. Але ж це ті фактори які нас породжують, вони наша батьківщина і без них неможливе наше існування. Бачу пояснення лише в історичному прояві розділення на племена, коли всі жили егоїстичними гуртками, мали своє розфарбування, та поїдали один одного… Гадаю вже скоро зможуть з точки зору християнства і канібалізм виправдовувати..
В одному з вами точно згоден — церков перекручує ідеї Христа і нічого хорошого від неї не варто чекати.
Мені боляче усвідомлювати, що християнські цінності у людей нічим не відрізняються від язичницьких. Та й справді сказано
«Бо коли ви будете любити люблячих вас, то яка вам нагорода? Чи не те саме чинять і митники?
І якщо ви вітаєте лише братів ваших, то що особливого чините? Чи не так чинять і погани?» (язичники)
Тому підтвердження у коментах «Заповіді Рідних (перун...) Богів дозволяють вбити в 5! яти випадких...»
Я не бачу чим саме ваше розуміння християнства у справах відрізняється від язичницьких.
Я вважаю, що християнська сила саме є у цьому принципі «не відповідати злом на зло». Як вона дії? Вона діє тим, що окремі люди (все більше і більше) перестануть визнавати будь-які насильницьки установи… вони не підуть у міліцію, ні у армію, ні у Беркут… Саме цим знищується механізм деспотизму властолюбців. А поки люди будуть боятися людей, а не Бога, вони завжди будуть самі собі будувати клітку та надівати кайдани державних насильницьких установ (щоб оберігатися один від одного).
Ця тема добре розвинута ще в роботах Л.Толстого «Царство Божие внутри вас» та «Корень зла», «Закон насилия и закон любви»…
Мене завжди дивувало, що християни, щоб виправдовувати свій інстинктивний потяг (самозбереження себе та власної зграї) завжди находили виправдовування власної агресії у прикладі Христа, коли він брав бич у руки… чому ж вони не беруть приклад з того, що він:
1. сказав Апостолу опустити зброю, коли прийшли його забирати та смиренно прийняв свою участь. Полікував раба, якому відрізав вухо Петро у цілях «самозахисту».
2. навіть коли розіп'яли Христа, він просив батька, щоб він їх пробачив, бо вони «не знають, що роблять „
3. (саме головне) Не хочуть сприймати прості та зрозумілі слова, які сказані привселюдно на горі (Нагорна проповідь) “будьте досконалі, як досконалий Батько ваш Небесний» та закликає «Підставляти щоку», «Не відповідати око за око», «любити ворогів»...
Як визначити який приклад був більш істинний?
В мене в голові взагалі не уміщується, як розуміння одного Батька та братерства усіх людей може поєднуватися з націоналізмом. В мене в голові не уміщується навіть, суто з фізичної точки зору, адекватність націоналізму. Чи Сонце може бути українським, американським? Чи атмосфера, повітря?.. Але ж це ті фактори які нас породжують, вони наша батьківщина і без них неможливе наше існування. Бачу пояснення лише в історичному прояві розділення на племена, коли всі жили егоїстичними гуртками, мали своє розфарбування, та поїдали один одного… Гадаю вже скоро зможуть з точки зору християнства і канібалізм виправдовувати..